Традиційні та інноваційні підходи до функціональної класифікації етнічних мов світу: проблеми мовної особистості – суб’єкта комунікативно-мовленнєвої діяльності

Abstract

У статті представлено результати аналізу національних мов світу, здійсненого за функціями, які виконуються ними в багатомірному психолінгвальному світі суб’єкта мовлення. Аналіз дав змогу виділити особливі, функціонально зумовлені різновиди мов у межах національних мов. Їх можна номінувати як функціонально-центровані або функціонально-рієнтовані мови. До них відносяться різні за функціями види мов: „рідна мова“, „друга мова“, „іноземна мова“, „ділова мова“ та багато інших видів мов. Існують малорозвинені у функціональному плані етнічні мови. Вони виконують переважно первинні – комунікативні, когнітивні й інші – функції. Є більш розвинені національні мови, спроможні окрім первинних функцій виконувати в мовленнєвих актах людини й інші – складніші – функції, наприклад: мови перекладу, метамови, мови науки, ділової мови, мови професії, міжнародної мови тощо. Погляд на мову як на мов ну компетентність (здатність) людини (психолінгвістичний підхід) є підставою для інноваційної класифікації мов світу з урахуванням різних функцій, які реалізуються суб’єктами мовлення в їхній життєдіяльності. Отже, функціональна класифікація мов може відбуватися не лише за соціолінгвістичними чи типологічними параметрами, а й загальнолюдськими – психолінгвістичними.